траплятися
трапля́тися
-яється, недок., трапитися, -иться, док.
1》 Відбуватися, діятися, ставатися.
|| Бувати, бути (не раз, іноді).
|| безос.
|| тільки мин. ч., безос., у знач. вставн. сл. бувало.
|| Випадати, видаватися.
2》 Випадково виявлятися, бути; зустрічатися, попадатися.
|| безос.
3》 тільки док. Несподівано з'явитися, прийти.
4》 безос., перев. з інфін. Мати нагоду, можливість; доводитися, приходитися (у 6 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови