трасовик трасови́к -а, ч. Той, хто прокладає трасу (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках трасовик — трасови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови трасовик — ТРАСОВИ́К, а́, ч. Той, хто прокладає трасу (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах трасовик — ТРАСОВИ́К, а́, ч. Той, хто прокладає трасу (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах