трема
тре́ма
-и, ж.
1》 У писемності деяких європейських мов – дві крапки над буквою голосного звука, які показують, що його треба вимовляти відокремлено від попереднього голосного звука.
2》 Проміжок між розміщеними поряд зубами.
Патологічні треми — треми, які спостерігаються при різних аномаліях та деформаціях щелепно-лицьової ділянки.
Фізіологічні треми — треми, які утворюються в дітей до моменту зміни молочних зубів постійними внаслідок росту щелеп.
Великий тлумачний словник сучасної української мови