тривіковий

тривікови́й

-а, -е.

1》 Тривалість якого складала три віки, століття.

2》 Який відбувся, мав місце три віки, століття тому. Тривіковий ювілей.

Значення в інших словниках

1. тривіковий — тривікови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тривіковий — ТРИВІКОВИ́Й, а, е. Який триває (тривав) протягом трьох віків, налічує три віки. Тривіковий гніт.  Словник української мови у 20 томах