тролейкар

тролейка́р

-а, ч.

Самохідний вантажний візок з електричним двигуном, що живиться струмом від підвісних контактних дротів.

Значення в інших словниках

1. тролейкар — тролейка́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тролейкар — тролейка́р (англ. trolleycar, від trolley – тролей і car – візок) самохідний безрейковий вантажний візок, електродвигун якого живиться від підвісних контактних проводів.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. тролейкар — ТРОЛЕЙКА́Р, а, ч. Самохідний вантажний візок з електричним двигуном, що живиться струмом від підвісних контактних проводів. По сірому асфальту шинами шуршать блакитні тролейбуси і автобуси .. Обіч пливуть, мов баржі по річці, тролейкари, навантажені дровами чи головками капусти (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
4. тролейкар — ТРОЛЕЙКА́Р, а, ч. Самохідний вантажний візок з електричним двигуном, що живиться струмом від підвісних контактних проводів. По сірому асфальту шинами шуршать блакитні тролейбуси і автобуси..  Словник української мови в 11 томах