трона

тро́на

I -и, ж., зах.

Те саме, що трон.

II -и, ж.

Мінерал класу карбонатів; сировина для одержання соди.

Значення в інших словниках

1. трона — Тро́на, -ни ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.  Словник української мови Грінченка