троїстий

трої́стий

-а, -е.

Який складається з трьох частин, предметів, елементів, який має три джерела, який проявляється в трьох формах, який повторюється тричі; потрійний.

|| Укладений трьома державами, сторонами. Троїстий союз.

Троїсті музики — український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів: скрипка, цимбали, бас-коза (на Заході) або скрипка, баян, бубон (на Сході).

Значення в інших словниках

1. троїстий — трої́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. троїстий — [троуйістией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. троїстий — ТРОЇ́СТИЙ, а, е. Який складається з трьох частин, предметів, елементів, який має три джерела, який проявляється в трьох формах, який повторюється тричі; потрійний. Дикі гори і кущі та нетрі обізвались з усіх боків троїстою луною: віват, віват, віват! (І.  Словник української мови у 20 томах
4. троїстий — ПОТРІ́ЙНИЙ (який має три види, форми тощо; який стосується трьох аспектів певної справи, явища), ТРОЇ́СТИЙ, ТРОЯ́КИЙ рідше. Так ти вернувсь, о миру, в це житло?...  Словник синонімів української мови
5. троїстий — Трої́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. троїстий — ТРОЇ́СТИЙ, а, е. Який складається з трьох частин, предметів, елементів, який має три джерела, який проявляється в трьох формах, який повторюється тричі; потрійний. Дикі гори і кущі та нетрі обізвались з усіх боків троїстою луною: віват, віват, віват! (Н.  Словник української мови в 11 томах
7. троїстий — Троїстий, -а, -е Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. троїсті музики. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч.  Словник української мови Грінченка