трупа

тру́па

-и, ж.

Колектив артистів театру або цирку.

|| Про ансамбль яких-небудь виконавців.

Значення в інших словниках

1. трупа — тру́па іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. трупа — Колектив артистів театру або цирку: балетна трупа, гастрольна трупа, мандрівна трупа, трупа театру.  Літературне слововживання
3. трупа — Тру́па. Театральний або цирковий колектив. Той князь був в послідних часах директором цирку. З своєю трупою гостив кілька літ тому в Варшаві, але що интерес йшов зле, Ґіка звинув буду і переніс ся на якийсь час до Станіславова. І тут цирк не дописував (Б.  Українська літературна мова на Буковині
4. трупа — див. КОЛЕКТИВ.  Словник синонімів Караванського
5. трупа — [трупа] -пие, д. і м. -п'і  Орфоепічний словник української мови
6. трупа — (нім. Truppe, фр. troupe) — творчий колектив, весь склад театру.  Словник-довідник музичних термінів
7. трупа — ТРУ́ПА, и, ж. Колектив артистів театру або цирку. У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського (Панас Мирний); Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (С. Ковалів); // Про ансамбль яких-небудь виконавців.  Словник української мови у 20 томах
8. трупа — тру́па (франц. troupe, букв. – натовп) творчий склад театру або цирку.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. трупа — Тру́па, -пи; тру́пи, труп  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. трупа — ТРУ́ПА, и, ж. Колектив артистів театру або цирку. У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського (Мирний, V, 1955, 385); Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16); // Про ансамбль яких-небудь виконавців.  Словник української мови в 11 томах