трусанина

трусани́на

-и, ж., розм.

1》 Дія за знач. трусити 1), 2), 4), 5), 7).

2》 перен. Метушня, сум'яття; тривога.

Значення в інших словниках

1. трусанина — трусани́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. трусанина — ТРУСАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. труси́ти 1, 2, 4, 5, 7. Грицько собі не одстав від брата, і незабаром увесь садок, мов від вітру, колихався від їх трусанини (Панас Мирний). 2. Метушня, сум'яття; тривога. Пісня затихла.  Словник української мови у 20 томах
3. трусанина — ТРИВО́ГА (тривожна метушня), ПЕРЕПОЛО́Х, ТРУСАНИ́НА розм., ТРУС розм., ТРУ́СА діал., АЛЯ́РМ заст. Закипіла на Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляху піднялася Сірома убога (П. Куліш); Отака-о Глибока Долина тепер — уся шкереберть; переполох та трусанина..  Словник синонімів української мови
4. трусанина — ТРУСАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. труси́ти 1, 2, 4, 5, 7. Грицько собі не одстав від брата, і незабаром увесь садок, мов від вітру, колихався від їх трусанини (Мирний, IV, 1955, 96). 2. перед. Метушня, сум’яття; тривога. Пісня затихла.  Словник української мови в 11 томах
5. трусанина — Трусанина, -ни ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.  Словник української мови Грінченка