тріедр

тріе́др

-а, ч., мат.

Трійка взаємно перпендикулярних одиничних векторів, що виходять з однієї точки.

Значення в інших словниках

1. тріедр — тріе́др іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тріедр — ТРІЕ́ДР, а, ч., мат. Система трьох векторів, які не лежать на одній площині і виходять з однієї точки.  Словник української мови у 20 томах
3. тріедр — тріе́др (від трі... та ...едр) система трьох векторів, які виходять з однієї точки й не лежать в одній площині.  Словник іншомовних слів Мельничука