тріпотливий

тріпотли́вий

-а, -е.

1》 Який часто, дрібно коливається, дрижить, тріпоче.

|| Який безперестанно здригається, рухається.

|| Який має, розвівається (на вітрі, у повітрі).

2》 Який судорожно здригається всім тілом.

|| Який часто й посилено б'ється (про серце).

|| Який мигтить, мерехтить, блимає (про світло, вогонь і т. ін.).

|| Який звучить тремтливо, переливчасто (про звук, голос і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. тріпотливий — тріпотли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тріпотливий — ТРІПОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто, дрібно коливається, дрижить, тріпоче. Свічка горіла, і вогник її покрученою ледь тріпотливою цівкою кіптяви тягся догори (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. тріпотливий — ТРЕМТЛИ́ВИЙ (який часто й коротко трясеться, тремтить), ТРЕМТЯ́ЧИЙ (ТРЕМТЮ́ЧИЙ), ТРІПОТЛИ́ВИЙ, ТРЕ́ПЕТНИЙ (ТРЕ́ПІТНИЙ), ТРЕПЕТЛИ́ВИЙ рідко, ТРЕМКИ́Й рідко. — Пор. 1. тремті́ти.  Словник синонімів української мови
4. тріпотливий — ТРІПОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто, дрібно коливається, дрижить, тріпоче. Свічка горіла, і вогник її покрученою ледь тріпотливою цівкою кіптяви тягся догори (Смолич, І, 1947, 9)...  Словник української мови в 11 томах