трієчник

трі́єчник

-а, ч., розм.

Учень, який постійно одержує трійки за успішність.

Значення в інших словниках

1. трієчник — трі́єчник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. трієчник — ТРІ́ЄЧНИК, а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність (за п'ятибальною системою).  Словник української мови у 20 томах
3. трієчник — ТРІ́ЄЧНИК, а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність.  Словник української мови в 11 томах