туберкул

тубе́ркул

-а, ч. і туберкула, -и, ж., мед.

Горбок, вузлик у тканинах організму, спричинений туберкульозною паличкою.

Значення в інших словниках

1. туберкул — тубе́ркул іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. туберкул — ТУБЕ́РКУЛ, а, ч., ТУБЕ́РКУЛА, и, ж., мед. Горбок, вузлик в тканинах організму, викликаний туберкульозною паличкою. Не буде туберкул в організмі, значить, одною бідою менше буде (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах