Великий тлумачний словник сучасної мови

тубільний

тубі́льний

-а, -е.

1》 Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям.

|| Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні.

2》 заст. Місцевий, місцевого походження.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тубільний — тубі́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тубільний — див. АБОРИҐЕННИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. тубільний — ТУБІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. Грецьку поезію вони [греки з Ольвії] знають погано, грецькою мовою розмовляють не зовсім чисто...  Словник української мови у 20 томах
  4. тубільний — Тубі́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тубільний — ТУБІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. Грецьку поезію вони [греки з Ольвії] знають погано, грецькою мовою розмовляють не зовсім чисто...  Словник української мови в 11 томах
  6. тубільний — Тубільний, -а, -е Туземный, мѣстный. Левч. 72.  Словник української мови Грінченка