туполобий туполо́бий -а, -е, розм. Нерозумний, некмітливий; тупоголовий. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках туполобий — туполо́бий прикметник розм. Орфографічний словник української мови туполобий — див. дурний Словник синонімів Вусика туполобий — див. тугодум Словник чужослів Павло Штепа туполобий — ТУПОЛО́БИЙ, а, е, розм. Нерозумний, некмітливий; тупоголовий. Словник української мови у 20 томах туполобий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови туполобий — ТУПОЛО́БИЙ, а, е, розм. Нерозумний, некмітливий; тупоголовий. Словник української мови в 11 томах