Великий тлумачний словник сучасної мови

тупуватий

тупува́тий

-а, -е.

Дещо тупий. Тупуватий ніж.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тупуватий — тупува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тупуватий — ТУПУВА́ТИЙ, а, е. Дещо тупий. Листки [тирличу] лінійно-ланцетні, тупуваті, багатожилкові (з наук. літ.); Ніколи не образить [Віталій] товариша, навіть якщо той і тупуватий (О. Гончар); Тупуватий ніж.  Словник української мови у 20 томах
  3. тупуватий — ТУПУВА́ТИЙ, а, е. Дещо тупий. Листки [тирличу] лінійно-ланцетні, тупуваті, багатожилкові (Лікар. рослини.., 1958, 55); Ніколи не образить [Віталій] товариша, навіть якщо той і тупуватий (Гончар, Тронка, 1963, 87); Тупуватий ніж.  Словник української мови в 11 томах