тусати

туса́ти

-аю, -аєш, недок., перех., розм.

Штовхати, товкти рукою або ногою.

Значення в інших словниках

1. тусати — туса́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тусати — див. бити  Словник синонімів Вусика
3. тусати — ТУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, розм. Штовхати, товкти рукою або ногою. На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого тусає та ще й б'є (Л. Глібов); Добре зодягнений воєводський дозорець .. ногами тусав якусь дівчину (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. тусати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
5. тусати — ТУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Штовхати, товкти рукою або ногою. На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого тусає та ще й б’є (Гл., Вибр., 1957, 70); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (Ле, Наливайко, 1957, 8).  Словник української мови в 11 томах
6. тусати — Туса́ти, -са́ю, -єш гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.  Словник української мови Грінченка