тяжко
тя́жко
1》 Присл. до тяжкий 1-10); вищ. ст. тяжче.
|| розм. Дуже, надзвичайно.
2》 у знач. присудк. сл., кому і без додатка.
|| Про наявність знегод, труднощів, страждань.
|| Про почуття неприємного фізичного стану, втоми, болю і т. ін.
|| Про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій, стан.
Великий тлумачний словник сучасної української мови