тікання

I т`ікання-я, с.

Дія за знач. тікати.

II тік`ання-я, с., розм.

Дія за знач. тікати 1-6).

Значення в інших словниках

1. тікання — ті́кання іменник середнього роду від: ті́кати розм. тіка́ння іменник середнього роду від: тіка́ти  Орфографічний словник української мови
2. тікання — ТІ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ті́кати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й .. тікання великого стінного годинника переривали тишину (О. Кобилянська). ТІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тіка́ти 1–6.  Словник української мови у 20 томах
3. тікання — Тіка́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тікання — ТІ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ті́кати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Коб., ІІІ, 1956, 193). ТІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тіка́ти 1-6.  Словник української мови в 11 томах
5. тікання — Тіка́ння, -ня с. Бѣгство, убѣганіе.  Словник української мови Грінченка