тілесний

тіле́сний

-а, -е.

1》 Прикм. до тіло 1).

Тілесний кут мат. — частина простору, обмежена конічною поверхнею.

2》 Стос. до тіла людини або тварини і його фізичної будови; фізичний.

|| Який заподіюється, завдається тілу (у 2 знач.).

|| Власт. тілу (у 2 знач.).

Тілесне покарання — міра, яка полягає у завданні засудженому фізичних страждань.

3》 розм. Який має не худе, достатньої повноти тіло.

4》 Жовтувато-білий з рожевим відтінком, як тіло людини. Тілесний колір.

Значення в інших словниках

1. тілесний — тіле́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тілесний — (- кару) фізичний; (- втіхи) плотський; (колір) р. тілистий.  Словник синонімів Караванського
3. тілесний — [т'ілеснией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. тілесний — ТІЛЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ті́ло 1. Чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила. То лиш тому, що багата була на тілесні начатки (М. Зеров). 2. Стос.  Словник української мови у 20 томах
5. тілесний — ТІЛЕ́СНИЙ (який стосується тіла людини або тварини), СОМАТИ́ЧНИЙ спец.; ПЛО́ТСЬКИЙ заст. (стосовно поведінки людини). Тілесна структура; Соматична мутація; Плотські інстинкти.  Словник синонімів української мови
6. тілесний — ТІЛЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ті́ло 1. Чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила. То лиш тому, що багата була на тілесні начатки (Зеров, Вибр., 1966, 178). ∆ Тіле́сний кут, мат.  Словник української мови в 11 томах
7. тілесний — Тілесний, -а, -е Тѣлесный.  Словник української мови Грінченка