тім'я
ті́м'я
род. тім'я і тімені, с.
1》 Верхня частина голови людини від лоба до потилиці.
|| розм. Волосся, що росте на цій частині голови.
|| Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини.
|| розм., рідко. Взагалі голова.
2》 перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови