тіньовитривалий

тіньовитрива́лий

-а, -е.

Здатний рости в затінених місцях, таких, куди не досягають сонячні промені або досягають частково (про рослини, водорості).

Значення в інших словниках

1. тіньовитривалий — тіньовитрива́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тіньовитривалий — ТІНЬОВИТРИВА́ЛИЙ, а, е. Здатний рости в затінених місцях, таких, куди не досягають сонячні промені або досягають частково (про рослини, водорості).  Словник української мови у 20 томах
3. тіньовитривалий — ТІНЬОВИТРИВА́ЛИЙ, а, е. Здатний рости в затінених місцях, таких, куди не досягають сонячні промені або досягають частково (про рослини, водорості). К.  Словник української мови в 11 томах