тіняво

ті́няво

присудк. сл.

Про наявність тіні.

Значення в інших словниках

1. тіняво — ті́няво присудкове слово незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тіняво — ТІ́НЯВО, пред. Про наявність тіні. В хаті у Меланії було як у віночку: тіняво, зелено, чисто (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. тіняво — ТІ́НЯВО, присудк. cл. Про наявність тіні. В хаті у Меланії було як у віночку: тіняво, зелено, чисто (Гончар, І, 1954, 499).  Словник української мови в 11 томах