тірольці

тіро́льці

-ів, мн. (одн. тіролець, -льця, ч.; тіролька, -и, ж.).

Жителі Тіроля (однієї з австрійських земель).

Значення в інших словниках

1. тірольці — ТІРО́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. тіро́лець, льця, ч.; тіро́лька, и, ж.). Жителі Тіроля. Після окупації святий отець разом із матушкою і білявим хлоп'ям, що дуже скидалося на тірольця, вибрався кудись назавжди (Б.  Словник української мови у 20 томах
2. тірольці — ТІРО́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. тіро́лець, льця, ч.; тіро́лька, и, ж.). Жителі Тіроля.  Словник української мови в 11 томах