увера уве́ра -и, ч. і ж., зах. Уперта, затята людина. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках увера — УВЕ́РА, и, ч. і ж., зах. Уперта, затята людина. Словник української мови у 20 томах увера — Уве́ра, -ри об. Упрямый человѣкъ. Вх. Зн. 476. Словник української мови Грінченка