увінчувати
уві́нчувати
-ую, -уєш, недок., увінчати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Класти вінець кому-небудь на голову як знак високої шани, високого звання чи нагороди за заслуги тощо.
|| перен. Будучи нагородою, уславлювати що-небудь. Увінчувати лаврами.
2》 Прикрашати (про вінок з чого-небудь або щось, схоже на вінок).
3》 Бути у верхній частині чого-небудь, закінчувати собою верхню частину чого-небудь.
|| перен. Гідно закінчувати, завершувати що-небудь.
|| перен. Нагороджувати чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови