ударництво

уда́рництво

-а, с., іст.

В СРСР – одна з перших і наймасовіших форм соціалістичного змагання трудящих за високі (ударні) показники в праці.

Значення в інших словниках

1. ударництво — уда́рництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ударництво — УДА́РНИЦТВО, а, с., іст. Одна з форм масового соціалістичного змагання трудящих СРСР (1917–1991 рр.) за підвищення продуктивності праці і високі темпи розвитку виробництва; праця ударними методами, прискореними темпами.  Словник української мови у 20 томах
3. ударництво — УДА́РНИЦТВО, а, с. Одна з форм масового соціалістичного змагання трудящих СРСР за підвищення продуктивності праці і високі темпи розвитку виробництва; праця ударними методами, прискореними темпами.  Словник української мови в 11 томах