Значення в інших словниках
-
удуд —
у́дуд іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
удуд —
У́ДУД, а, ч., діал. Одуд. Врешті удуд прилетів, Шкутильгає, підлітає, Засміявся та до мене: “Чи пізнав Гут-Гута друга?” (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
-
удуд —
У́ДУД, а, ч., діал. Одуд. Врешті удуд прилетів, Шкутильгає, підлітає, Засміявся та до мене: «Чи пізнав Гут-Гута друга?» (Л. Укр., IV, 1954, 189).
Словник української мови в 11 томах
-
удуд —
У́дуд, -да м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.
Словник української мови Грінченка