уживати

ужива́ти

(вживати), -аю, -аєш, недок., ужити (вжити), уживу, уживеш, док., перех., що, рідше чого.

1》 Користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно.

|| Використовувати в своїй мові, діях (слова, жести і т. ін.).

2》 Використовувати або застосовувати що-небудь з якоюсь метою.

|| Знаходити кому-, чому-небудь певне застосування.

3》 Споживати взагалі (їсти, пити, курити тютюн і т. ін.).

|| розм. Їсти (у певному конкретному випадку).

Значення в інших словниках

1. уживати — ужива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уживати — (що) застосовувати, використовувати, користуватися з чого, послуговуватися чим; (до чого) прикладати; (на що) обертати, ІД. пускати в діло; (капітал) пускати в обіг; (силу) вдаватися до; (їжу) заживати, споживати.  Словник синонімів Караванського
3. уживати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
4. уживати — УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЖИ́ТИ (ВЖИ́ТИ), уживу́, уживе́ш, док., що, рідше чого. 1. Користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно.  Словник української мови у 20 томах
5. уживати — ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше...  Словник синонімів української мови
6. уживати — Ужива́ти, -ва́ю, -ва́єш; ужи́ти, уживу́, -ве́ш, -ву́ть; уживи́, -ві́ть і ужи́й, ужи́йте чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. уживати — УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЖИ́ТИ (ВЖИ́ТИ), уживу́, уживе́ш, док., перех., що, рідше чого. 1. Користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно.  Словник української мови в 11 томах
8. уживати — Ужива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл. 1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. ЗОЮР. І. 253. Се зілля кожде вживає. Ном. Не барзо дорогії напитки вживає. АД. І. 211.  Словник української мови Грінченка