Великий тлумачний словник сучасної мови

узаконити

узако́нити

див. узаконювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. узаконити — узако́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. узаконити — УЗАКО́НИТИ див. узако́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. узаконити — УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. узаконити — УЗАКО́НИТИ див. узако́нювати.  Словник української мови в 11 томах