уздовж

уздо́вж

I (вздовж), присл.

У довжину, у напрямку по довжині.

II (вздовж), прийм., з род. в.

Указує на рух або розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії вздовж чогось.

Значення в інших словниках

1. уздовж — уздо́вж 1 прийменник незмінювана словникова одиниця уздо́вж 2 прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. уздовж — пр., повздовж, удовж, подовж, поздовж, уподовж, упродовж; (чого, низом) попід, (рівнобіжно) попри, (горою) понад.  Словник синонімів Караванського
3. уздовж — Повздовж, подовж, поздовж, понад (чим), попід (чим), удовж, удовжки, уподовж, упродовж, упростяж Фразеологічні синоніми: у довжину; у здовж і впоперек (вшир)  Словник синонімів Вусика
4. уздовж — УЗДО́ВЖ (ВЗДОВЖ), присл. 1. У довжину, у напрямку по довжині. Покинув [Остап] воли на зворотах, а сам увійшов у борозну і глянув уздовж на довгі гони (А. Головко); Він узяв шкурки, дмухнув на них, став гладити їх вздовж і проти шерсті (З.  Словник української мови у 20 томах
5. уздовж — ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І.  Словник синонімів української мови
6. уздовж — Уздо́вж, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. уздовж — УЗДО́ВЖ¹ (ВЗДОВЖ), присл. У довжину, у напрямку по довжині. Покинув [Остап] воли на зворотах, а сам увійшов у борозну і глянув уздовж на довгі гони (Головко, II, 1957, 211); Він узяв шкурки, дмухнув на них, став гладити їх вздовж і проти шерсті (Тулуб...  Словник української мови в 11 томах
8. уздовж — Уздовж нар. Вдоль, въ длину. Та вздовж, та вшир. Рудч. Ск. І. 6. Вздовж байдака.... похожає. Шевч. 50. Ой іде чумак уздовж улицею. н. п.  Словник української мови Грінченка