уймити

уйми́ти

-млю, -меш, док., перех., зах.

Те саме, що уйняти.

Значення в інших словниках

1. уймити — Уйми́ти: — відібрати, зменшити [43]  Словник з творів Івана Франка
2. уймити — Уйми́ти, уйма́ти. Применшити, відібрати (заслуги). Друкуючи приватні листи таких людий, я би ніколи не допустив до публичної відомости таких скандалів, котрі абсолютно не вчать нічого, хиба нівечать вражінє з творів тих людий...  Українська літературна мова на Буковині
3. уймити — Уймати, -маю, -єш сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. ІІ. 132.  Словник української мови Грінченка