Великий тлумачний словник сучасної мови

укомплектувати

укомплектува́ти

див. укомплектовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. укомплектувати — укомплектува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. укомплектувати — УКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. укомплекто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. укомплектувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)...  Словник синонімів української мови
  4. укомплектувати — Укомплектува́ти, -кту́ю, -кту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. укомплектувати — УКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. укомплекто́вувати.  Словник української мови в 11 томах