укорочування

укоро́чування

(вкорочування), -я, с.

Дія за знач. укорочувати і укорочуватися.

Значення в інших словниках

1. укорочування — укоро́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. укорочування — УКОРО́ЧУВАННЯ (ВКОРО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. укоро́чувати і укоро́чуватися. Щороку, поряд з проріджуванням і вкорочуванням наземної частини дерева, вирізують хворі, сухі, підсихаючі й поламані гілки (з наук. літ.); Вкорочування низу штанів ручним швом.  Словник української мови у 20 томах
3. укорочування — УКОРО́ЧУВАННЯ (ВКОРО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. укоро́чувати і укоро́чуватися. Щороку, поряд з проріджуванням і вкорочуванням наземної частини дерева, вирізують хворі, сухі, підсихаючі й поламані гілки (Хлібороб Укр., 3, 1970, 29).  Словник української мови в 11 томах