Великий тлумачний словник сучасної мови

українці

украї́нці

-ів, мн. (одн. українець, -нця, ч.; українка, -и, ж.).

Нація, основне населення України; представники цієї нації, країни; громадяни республіки Україна.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. українці — УКРАЇ́НЦІ (ВКРАЇ́НЦІ), ів, мн. (одн. украї́нець (вкраї́нець), нця, ч.; украї́нка (вкраї́нка), и, ж.). Східнослов'янський народ, що нині становить основне населення України. – Ви самі українець і, здається, херсонський, земляк моєї мами?...  Словник української мови у 20 томах
  2. українці — УКРАЇ́НЦІ, ів, мн. (одн. украї́нець, нця, ч.; украї́нка, и, ж.). Один із трьох східнослов’янських народів, що нині становить основне населення Української РСР. — Ви самі українець і, здається, херсонський, земляк моєї мами? — спитала Маруся (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах