улень

у́лень

ульня, ч., заст.

Вулик.

Значення в інших словниках

1. улень — У́ЛЕНЬ, льня, ч., діал. Вулик. Небож дивиться, що на дядьковій половині ульні завсегда [завжди] понабивані медом, а в нього так собі (з переказу).  Словник української мови у 20 томах
2. улень — У́лень, ульня м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.  Словник української мови Грінченка