умаєний

ума́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до умаїти.

Значення в інших словниках

1. умаєний — ума́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. умаєний — УМА́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до умаї́ти. – Чи в кращий край зелений, Залитий світлом, зіллям умаєний, На нитку мов нанизані, мчите ви? (І. Франко); Весь сотниковий двір був умаєний, подвір'я підметене, вози позакочувані до маштарок, стіни побілені вапном і підведені жовтою глиною (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах