уніфікувати

уніфікува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Зводити що-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів.

Значення в інших словниках

1. уніфікувати — уніфікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уніфікувати — Стандартизувати, ок. уодностайнювати, о. стригти під один гребінець  Словник синонімів Караванського
3. уніфікувати — Зоднаковлювати, зоднаковити, позоднаковлювати, пооднаковлювати, пооднаковити, уоднаковлювати, уоднаковити, поводнаковлювати, водностайнювати, водностайнити, поводностайнювати, зодностайнювати, зодностайнити, позодностайнювати, поодностайнювати, поодностайнити  Словник чужослів Павло Штепа
4. уніфікувати — УНІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Зводити що-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів. – Як по-моєму, то треба більше уніфікувати машини, виготовляти необхідні вузли, які б легко можна було ставити замість спрацьованих (І.  Словник української мови у 20 томах
5. уніфікувати — УНІФІКУВА́ТИ (зводити що-небудь до єдиної форми, системи, норми), УОДНОМАНІ́ТНЮВАТИ, СТАНДАРТИЗУВА́ТИ. — Док.: уніфікува́ти, уодномані́тнити, стандартизува́ти.  Словник синонімів української мови
6. уніфікувати — Уніфікува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. уніфікувати — УНІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Зводити що-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів. — Як по-моєму, то треба більше уніфікувати машини, виготовляти необхідні вузли, які б легко можна було ставити замість спрацьованих (Цюпа, Краяни, 1971, 199).  Словник української мови в 11 томах