Великий тлумачний словник сучасної мови

упадливий

упа́дливий

-а, -е, діал.

Запопадливий (у 1, 3 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. упадливий — упа́дливий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. упадливий — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
  3. упадливий — УПА́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Запопадливий (у 1, 3 знач.). [Дзвонариха:] Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
  4. упадливий — ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. упадливий — УПА́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Запопадливий (у 1, 3 знач.). [Дзвонариха:] Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (Стар., Вибр., 1959, 187).  Словник української мови в 11 томах