упротяж

упро́тяж

(впротяж), присл., діал.

Те саме, що упростяж (впростяж).

Значення в інших словниках

1. упротяж — упро́тяж прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. упротяж — УПРО́ТЯЖ див. впро́стяж.  Словник української мови у 20 томах
3. упротяж — ЦУ́ГОМ присл. (по кілька пар коней, волів тощо, запряжених одне за одним), ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ). Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней (Н.  Словник синонімів української мови