упізнання

упізна́ння

(впізнання), -я, с.

Дія за знач. упізнати.

Значення в інших словниках

1. упізнання — упізна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. упізнання — УПІЗНА́ННЯ (ВПІЗНА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упізна́ти. Раз уже бачені барвисті малюнки будили в серці радість упізнання, але разом з тим вражали чимсь новим, може, просто непримітними тоді якимись деталями (А.  Словник української мови у 20 томах
3. упізнання — УПІЗНА́ННЯ (ВПІЗНА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упізна́ти. Раз уже бачені барвисті малюнки будили в серці радість упізнання, але разом з тим вражали чимсь новим, може, просто непримітними тоді якимись деталями (Головко, II, 1957, 392)...  Словник української мови в 11 томах