Великий тлумачний словник сучасної мови

усадовити

усадови́ти

див. усаджувати I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. усадовити — усадови́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. усадовити — УСАДОВИ́ТИ¹ див. уса́джувати¹. УСАДОВИ́ТИ² див. вса́джувати¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. усадовити — САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. усадовити — УСАДОВИ́ТИ див. уса́джувати¹.  Словник української мови в 11 томах