усидливий

уси́дливий

(всидливий), -а, -е.

Здатний ретельно, терпляче, довго займатися якою-небудь роботою, що вимагає посидющості.

Значення в інших словниках

1. усидливий — уси́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. усидливий — УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ), а, е. Здатний ретельно, терпляче, довго займатися якою-небудь роботою, що вимагає посидющості. Усидливий школяр.  Словник української мови у 20 томах
3. усидливий — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний.  Словник синонімів української мови
4. усидливий — УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ), а, е. Здатний ретельно, терпляче, довго займатися якою-небудь роботою, що вимагає посидющості.  Словник української мови в 11 томах