усиновитель

усинови́тель

-я, ч.

Той, хто усиновляє або усиновив кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. усиновитель — усинови́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. усиновитель — УСИНОВИ́ТЕЛЬ (ВСИНОВИ́ТЕЛЬ), я, ч. Те саме, що усино́влювач. Закон охороняє права і інтереси як усиновлених, так і усиновителів (з наук.-попул. літ.); Усиновителем може бути кожний повнолітній дієздатний громадянин, не позбавлений батьківських прав (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах
3. усиновитель — УСИНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто усиновляє або усиновив кого-небудь. Закон охороняє права і інтереси як усиновлених, так і усиновителів (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 56).  Словник української мови в 11 томах