уставлений

уста́влений

I (вставлений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до уставити I 1).

II див. вставлений I.

Значення в інших словниках

1. уставлений — уста́влений 1 дієприкметник поміщений уста́влений 2 дієприкметник вкладений  Орфографічний словник української мови
2. уставлений — УСТА́ВЛЕНИЙ¹ (ВСТА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уста́вити¹ 1. Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (І. Франко); На дошках, уставлених верх полукішка, лежав король з простягненою хорою ногою (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. уставлений — УСТА́ВЛЕНИЙ¹ (ВСТА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уста́вити¹ 1. Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Фр.  Словник української мови в 11 томах