устежити

усте́жити

(встежити), -жу, -жиш, док.

Уважно стежачи за ходом, розвитком, станом чого-небудь, не випустити з очей жодної подробиці.

Значення в інших словниках

1. устежити — усте́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. устежити — УСТЕ́ЖИТИ (ВСТЕ́ЖИТИ), жу, жиш, док. Уважно стежачи за ходом, розвитком, станом чого-небудь, не випустити з очей жодної подробиці. Пархоменко тепер не міг устежити за кожним рухом [матросів-анархістів] і, щоб прикрити себе з тилу, притулився спиною до стінки поїзда (Панч, II, 1956, 270).  Словник української мови в 11 томах