усування

усува́ння

I -я, с.

Дія за знач. усувати I.

II див. всування.

Значення в інших словниках

1. усування — усува́ння 1 іменник середнього роду від: усува́ти — ліквідувати усува́ння 2 іменник середнього роду від: усува́ти — вкладати  Орфографічний словник української мови
2. усування — [ўсуван':а] = всування -н':а (від всувати)  Орфоепічний словник української мови
3. усування — УСУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. усува́ти¹. Усування від посади. УСУВА́ННЯ² див. всува́ння.  Словник української мови у 20 томах
4. усування — УСУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. усува́ти¹. Добір працівників та їх переміщення і усування є в руках керівних господарських органів необхідною умовою дійсного керівництва промисловістю (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 213). УСУВА́ННЯ² див. всува́ння.  Словник української мови в 11 томах