Великий тлумачний словник сучасної мови

утеплювач

уте́плювач

(втеплювач), -а, ч.

Те, що служить для утеплення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. утеплювач — уте́плювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. утеплювач — УТЕ́ПЛЮВАЧ (ВТЕ́ПЛЮВАЧ), а, ч. Те, що служить для утеплення. Як утеплювач застосовано пінобетон, який наноситься на готову панель покриття (з газ.); При їзді верхи в дуже холодну погоду слід одягати теплі штани з нашитими на колінах утеплювачами з хутра чи сукна (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. утеплювач — УТЕ́ПЛЮВАЧ, а, ч. Те, що служить для утеплення. Як утеплювач застосовано пінобетон, який наноситься на готову панель покриття (Роб. газ., 18.IX 1965, 1); При їзді верхи в дуже холодну погоду слід одягати теплі штани з нашитими на колінах утеплювачами з хутра чи сукна (В дорогу, 1953, 40).  Словник української мови в 11 томах