утиснений

ути́снений

I утиснутий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до утиснути I.

|| у знач. ім. утиснені, -них, мн. (одн. утиснений, -ного, ч.). Ті, кого утискують.

II див. втиснений.

Значення в інших словниках

1. утиснений — ути́снений 1 дієприкметник убганий, увіпхнутий ути́снений 2 дієприкметник пригноблений  Орфографічний словник української мови
2. утиснений — УТИ́СНЕНИЙ¹, УТИ́СНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ути́снути¹; // у знач. ім. ути́снені, них, мн. (одн. ути́снений, ного, ч.). Ті, кого утискують. – На кого надіялися слабії, біднії і утиснені? На Довбуша (І. Франко). УТИ́СНЕНИЙ² див. вти́снений.  Словник української мови у 20 томах
3. утиснений — УТИ́СНЕНИЙ¹, УТИ́СНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ути́снути¹; // у знач. ім. ути́снені, них, мн. (одн. ути́снений, ного, ч.). Ті, кого утискують. — На кого надіялися слабії, біднії і утиснені? На Довбуша (Фр., VIII, 1952, 115). УТИ́СНЕНИЙ² див. вти́снений.  Словник української мови в 11 томах