Великий тлумачний словник сучасної мови

утихомирювання

утихоми́рювання

(втихомирювання), -я, с.

Дія за знач. утихомирювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. утихомирювання — утихоми́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. утихомирювання — УТИХОМИ́РЮВАННЯ (ВТИХОМИ́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. утихоми́рювати. – Я ні на мить не зупинюся перед втихомирюванням безпорядку! – сказав по телефону поліцмейстеру помічник Бабича (В. Лихоносов).  Словник української мови у 20 томах
  3. утихомирювання — УТИХОМИ́РЮВАННЯ (ВТИХОМИ́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. утихоми́рювати.  Словник української мови в 11 томах